Забезпечити енергетичну незалежність України

20 серпня 2017

Ефективна координація між енергетичними компаніями приватного і державного сектора, урядом і міжнародним співтовариством може зробити енергетичну незалежність України реальністю, – Алан Аптер, голова Ради директорів Burisma Group

В останні роки Україна стала синонімом нестабільності, трагедії і війни. Держави по всьому світу, від Сполучених Штатів до Європейського Союзу, намагаються забезпечити стабільність у регіоні, і одним з ключових елементів, який безперечно може змінити долю України на краще є енергетична незалежність. Українську залежність від зовнішніх джерел енергії, переважно російського газу, можна спостерігати з перспективи історії, і вона істотно вплинула на політичний клімат в країні.

Як нещодавно повідомили в Reuters, поняття енергетичної політики і української політики часто збігаються. За даними статистичного агентства США в галузі енергетики Energy Information Administration природний газ становить близько 40% від загальної кількості енергоресурсів, що споживає Україна. Історично склалося, що 3/5 газу надходило в Україну з Росії. Сьогодні ж Україна покриває менш ніж 50% потреб країни внутрішніми ресурсами. Це не тільки посилило залежність України від Росії, а й призвело до того, що Україні довелося платити значно вищу ціну за російський газ, ніж більшості європейських країн.

Через це український уряд був змушений субсидіювати окремих споживачів, обтяжуючи промисловість надмірно високими цінами і не дозволяючи Україні вийти на оптимальний рівень зростання ВВП. Енергетична незалежність повинна стояти на сторожі майбутнього незалежної і суверенної української держави, яка не буде приймати політичні рішення, керуючись своєю залежністю від імпортного газу і яка сприятиме зростанню ВВП в країні. У той час як українська газова промисловість розвивається, відносини між Україною і Росією змінюються, що призводить до різкого скорочення імпорту газу з Росії і збільшення поставок з ЄС.

Однак, для стабільності і процвітання країни, незалежність українського енергетичного ринку як і раніше є першочерговим завданням. Існує ризик заміни російського газу європейським, і як наслідок – зменшення ініціатив, спрямованих на досягнення газової незалежності країни. У довгостроковій перспективі, в України є величезний потенціал стати великим газовидобувачем, а в майбутньому навіть експортером. Країна має величезні запаси.

В останні роки приватні газовидобувачі, такі як компанія Burisma, де я – голова ради директорів, вклали значні інвестиції в новітні технології буріння і сейсморозвідки заради збільшення обсягів виробництва. Але так може тривати лише за умови ефективної підтримки з боку центральних і регіональних державних органів. Коли почався конфлікт, як українські, так і зарубіжні приватні компанії зіткнулися зі складною ситуацією, що охопила політичну, податкову і законодавчу сфери, що перешкоджає залученню інвестицій і зростання обсягів виробництва.

Незважаючи на позитивні зміни, які відбулися у фіскально-регуляторній сфері у результаті діалогу між урядом і приватними виробниками, для створення сприятливого клімату, якій би дозволив максимально збільшити обсяги інвестицій і виробництва, все ще необхідні подальші дії. Необхідно, щоб уряд підтримував енергетичний сектор, дозволивши приватним компаніям інвестувати в майбутнє країни. Так для стимулювання розвідки і видобутку газу вкрай необхідно знизити ренту на видобуток. Розвиток газової промисловості є вигідним як для приватного сектора, так і для держави: збільшення обсягів виробництва призведе до збільшення доходів і, в результаті – до поповнення національних і місцевих бюджетів.

Також доцільно створювати державно-приватні партнерства, які дозволяють одночасно залучати інвестиції як державного, так і приватного секторів. Така форма партнерства на сьогоднішній день є невід’ємним компонентом державної політики в глобалізованому світі. Вона економічно вигідна і забезпечує ефективний механізм реалізації державної політики. Зміни в українському законодавстві наприкінці 2015 року відкрили можливості для збільшення інвестицій, а подальші реформи могли б ще більше зміцнити енергетичний сектор.

Підтримка, спрямована на досягнення енергетичної незалежності країни, повинна бути однією з фундаментальних стратегічних цілей України на майбутні роки. Ми як і раніше закликаємо уряд і учасників ринку реформувати український газовий ринок, ґрунтуючись на кращих європейських практиках. Вкрай важливо, щоб українські учасники ринку, інвестори в інфраструктуру країни і іноземні партнери розглядали Україну як надійного партнера. Якщо компанії приватного і державного сектора, уряд і міжнародне співтовариство працюватимуть спільно – ми зможемо зробити енергетичну незалежність України реальністю.