Українські газовидобувники зменшують залежність від Росії

2 березня 2017

Україна займає далеко не перше, однак важливе місце на світовому енергетичному ринку. У березні 2014 року зростання напруги у відносинах між Україною і Росією призвело до підвищення цін на енергоресурси, що досягли пікових показників за останні місяці.

Учасники світового енергетичного ринку скоріш за все пам’ятають застереження президента України Петра Порошенка:

 “Російські військові сили … у будь-який час можуть бути використані для нападу на нашу територію, поставивши під загрозу цілісність наших кордонів … Загроза повномасштабної війни з боку Росії нікуди не зникла”.

Звичайно сама перспектива того, що Росія, яка є провідним виробником нафти і газу, може почати війну з Україною, призвела до того, що ціни на нафту і газ стрімко зросли, оскільки геополітична нестабільність в результаті війни могла б перешкодити Росії виробляти найважливіші енергоресурси. На піку напруги, ціна на нафту Brent Crude підвищилася до $111.41 за барель, а неочищена американська нафта підскочила до $104,65 за барель. Більш того, ціни на газ також виросли за цей період.

Українські компанії докладають максимум зусиль, щоб збільшити обсяги видобутку нафти і газу.

За останні декілька років, Україна намагається ствердитися у ролі важливого учасника світового енергетичного ринку. З 2012 року українські приватні газовидобувні компанії працюють над збільшенням видобутку природного газу на 50%. Україна не хоче перебувати в тіні Росії, принаймні, це стосується світового енергетичного ринку.

Наразі, українські газові і нафтові компанії вкладають величезні інвестиції в збільшення обсягів виробництва заради зниження своєї залежності від Росії. Наприклад, Burisma Group, найбільша приватна газова компанія України з часткою ринку 30%, постійно збільшує обсяги виробництва.

Президент Burisma Микола Злочевський повідомив: “Burisma Group протягом 2016 року зробила декілька важливих кроків для збільшення видобутку і забезпечення енергетичної незалежності України”. Він також зазначив, що “у 2017 році Група має намір інвестувати $100 млн (3 млрд грн) і вже розпочала буріння чотирьох нових свердловин, деякі з яких розташовані на Карайкозівському і Веселківському родовищах. Всього в 2017 році компанія планує пробурити 20 свердловин сумарною глибиною 100 км”.

“Burisma видобуває мільярди газу, платить мільярди до бюджету і інвестує мільярди у виробництво. Ми плануємо так і продовжувати”, – додав Злочевський.

Такі компанії як Burisma створюють можливісті для України щодо збільшення обсягів виробництва і сприяння зміцненню енергетичної незалежності країни.

Видобуток вуглеводнів в країні набирає обертів, і може надалі зростати додатково зрости. Згідно Всесвітньої книги фактів ЦРУ, Україна займає 24 місце на всесвітньому енергетичному ринку за кількістю запасів газу. Запаси природного газу України оцінюються в 1,104 трлн куб. м.

Крім потенційного збільшення видобутку, який призведе до збільшення потоку нових надходжень в країну, Україна продовжує бути транзитною країною для транспортування російського природного газу, який в подальшому продається в Європі. Насправді, Україна отримує близько 3 млрд доларів транзитних зборів на рік з транспортування енергоресурсів через Україну, що прямують до Європи.

Чи може Україна вплинути на світовий енергетичний ринок?

Світовий ринок переживає серйозний конфлікт інтересів різних його учасників. З одного боку, ОПЕК намагається скоротити пропозицію сирої нафти, щоб підвищити ціни. З іншого боку, американські виробники сланцю викачують нафту, щоб поставити під сумнів зусилля ОПЕК.

Попит і пропозиція на нафту почали врівноважуватися після того, як ОПЕК вдалося отримати від її країн-учасників, а також деяких інших нафтовидобувних країн згоду на скорочення виробництва. Росія є однією з країн, що не є членом ОПЕК, проте скорочує обсяги виробництва нафти, щоб спинити надмірну пропозицію, яка послабила ціни на нафту за останні три роки.

Проте, американські виробники сланцевої нафти вже нарощують виробництво, щоб збалансувати скорочення пропозиції на нафту внаслідок політики ОПЕК. Крім того, ОПЕК звільнила декількох своїх країн-учасниць, таких як Лівія, Іран і Нігерія від скорочення пропозиції; отже, цілком можливо, що у найближчому майбутньому в цих країнах рівень наявної пропозиції на сиру нафту не зменшиться. Досить складно сказати, яку позицію займає Україна в цьому процесі, але складається враження, що українські виробники схильні до збільшення видобутку нафти, щоб підірвати союз Росії з ОПЕК.

Виходячи з цього, українські нафтові і газові компанії могли б продовжувати нарощувати обсяги виробництва, що буде сприяти збільшенню прибутку і надходжень, а також енергетичної незалежності України.