Польський вихід: нафтогазові активи Яна Кульчика дісталися структурі Миколи Злочевського

2 лютого 2016

Після смерті впливового польського бізнесмена, який багато років очолював рейтинг Forbes Polska, його родина позбувається активів в Україні

Учора стало відомо про продаж канадською публічною компанією Serinus Energy 70% акцій нафтогазової компанії «Куб-Газ», яка веде промисел газу в Дніпровсько-Донецькому басейні (зокрема розробляє Ольгівське, Макіївське, Північно-Макіївське, Вергунське і Крутогорівське родовища в Луганській області).

Покупцем у цій угоді виступила Resano Trading зі структури Burisma Holdings, створеного Миколою Злочевським, колишнім міністром екології та природних ресурсів в уряді Миколи Азарова. Нині Burisma Holdings – одне з найбільших приватних нафтогазовидобувних підприємств України, воно розробляє найперспективніші родовища у країні.

2014 року, незабаром після Революції гідності, яка призвела до зміни влади в Україні, The Wall Street Journal і New York Times повідомили, що до ради директорів Burisma Holdings увійшли Гантер Байден, син віце-президента США Джо Байдена, та екс-президент Польщі Олександр Квасневський. Пізніше ця інформація з’явилася на офіційному сайті холдингу. А Квасневський на своїй сторінці у «Фейсбуці» підтвердив не тільки своє призначення, а й приналежність Burisma Holdings Миколі Злочевському, який раніше наполегливо спростовував цей факт.

Burisma Holdings – одне з найбільших приватних нафтогазовидобувних підприємств України, воно розробляє найперспективніші родовища у країні

«Говорити про нього (Миколу Злочевського – Forbes) як про людину Януковича немає підстав. Варто згадати, що… Петро Порошенко був також членом Кабміну Азарова, і клеїти на нього ярлик людини минулого режиму несправедливо», – писав Квасьневський два роки тому.

Згаданий 70-відсотковий пакет акцій «Куб-Газу», який тепер переходить Burisma Holdings, з 2010 року безпосередньо контролювала компанія Kulczyk Investments, що належала найбагатшому полякові Яну Кульчику. Він їх отримав у результаті угоди з луганським бізнесменом Михайлом Афендиковим. 30% тоді залишилося у власності канадської Cub Energy, найбільшим акціонером якої є Афендиков. На ринку «Куб-Газ» пов’язували з родиною колишнього нардепа Юхима Звягільського, який довгий час контролював найбільшу шахту Донецька – ім. Засядька.

Також серед власників луганської газодобувної компанії – американський бізнесмен Роберт Бенш. Він, крім участі в діяльності багатьох нафтогазових компаній у США та Україні, був спецагентом американської Держадміністрації з контролю за застосуванням законів про наркотики (Drug Enforcement Administration).

Через збройне протистояння на Донбасі, а також поглиблення кризи в економіці України та повільне протікання реформ торік компанія «Куб-Газ» була змушена скоротити персонал на третину. Брак інвестицій призвів до спаду її виробництва: за підсумками III кварталу 2015-го було видобуто лише 229,5 млн куб. м газу – це на 38% менше, ніж в аналогічний період 2014-го, і на 5% порівняно з ІІ кварталом 2015 року.

2014 року Кульчик домігся покровительства з боку уряду Арсенія Яценюка і дістав підтримку кількох проектів в енергетиці, які обіцяли його компанії чималі прибутки

Є причини припускати, що після зміни власників бізнес «Куб-Газу» покращиться. Гантер Байден та Олександр Квасневський і далі успішно лобіюють інтереси Burisma Holdings на вищому політичному рівні – без цього неможливий розвиток нафтогазового бізнесу в жодній країні.

«Придбання перспективних активів в Україні – важлива складова стратегії Burisma. Серед наших ключових цінностей – енергонезалежність та енергобезпека країни… Ми також продовжимо пошук нових інвестиційних можливостей як в Україні, так і за її межами», – прокоментував учора угоду незалежний директор Burisma Девон Арчер.

А Квасневський акцентував, що на сьогодні Burisma є «найбільш технологічно і професійно підготовленою компанією, з необхідним досвідом видобутку природного газу в українських умовах».

Доля інших проектів Kulczyk Investments в Україні залишається невизначеною. Після смерті Яна Кульчика в липні 2015 року його холдинг залишився без ефективного лобіста – він особисто просував інтереси свого бізнесу в Україні.

2014 року Кульчик домігся покровительства з боку уряду Арсенія Яценюка і дістав підтримку кількох проектів в енергетиці, які обіцяли його компанії чималі прибутки. Зокрема, Кульчик приступив до підготовки будівництва газового коридору Схід – Захід для поставок скрапленого газу на український ринок з СПГ-терміналу на Балтійському морі, у Свіноуйсьце, під Гданськом.

Брак прогресу в амбітних проектах Яна Кульчика пояснюється поглибленням внутрішньополітичного протистояння в Україні, яке разом зі збройним конфліктом на Донбасі знижує привабливість вітчизняної економіки для іноземних інвесторів

Бізнесмен також розглядав можливості експорту польського вугілля на українські теплоелектростанції. А навесні 2015 року Кабмін затвердив розпорядження про підготовку проекту «Енергетичний міст Україна – Європейський Союз», у рамках якого компанія Яна Кульчика Polenergia мала закуповувати дешеву українську електрику у Хмельницької АЕС і спрямовувати її в Євросоюз, де є дефіцит електроенергії.

Брак прогресу в цих амбітних проектах пояснюється також поглибленням внутрішньополітичного протистояння в Україні, яке разом зі збройним конфліктом на Донбасі знижує привабливість вітчизняної економіки для іноземних інвесторів. Крім того, рівень корупції залишається одним із найвищих у світі.

Кілька днів тому, 27 січня, Transparency International опублікувала новий світовий рейтинг Індексу сприйняття корупції CPI за підсумками 2015-го. Україна в ньому посіла 130-те місце з 168, набравши 27 балів зі 100 можливих. Це лише на 1 бал більше, ніж у попередньому рейтингу за 2014-й.

У Transparency International зауважують, що незначне зростання індексу Україні забезпечило посилення суспільного осуду корупціонерів, створення антикорупційних органів і поява громадського руху з боротьби з корупцією. Але затягування з реальним покаранням хабарників, а також посилення корупційної складової у відносинах бізнесу та влади заважають Україні досягти суттєвого прогресу в показниках CPI.